Службові частини мови — прийменник, сполучник і частка. Вони не мають самостійного лексичного значення, не відповідають на питання й не бувають членами речення, але виражають зв’язки між словами та відтінки значення. Вигук стоїть осібно: він виражає почуття чи спонукання, але нічого не з’єднує.
Презентація «Службові частини мови» — це урок української мови для 7 класу на 22 слайди. Матеріал побудований від протиставлення «самостійні — службові» до практики: чотири завдання й алгоритм визначення частини мови в кінці.
Презентація «Службові частини мови» охоплює:
- чим службові слова відрізняються від самостійних
- прийменник і його роль у словосполученні
- види прийменників за будовою: прості, складні, складені
- сполучник: сурядні та підрядні
- розряди сполучників за значенням
- частку та її розряди
- правопис «не» окремо й разом
- вигук як особливу частину мови
- порівняння «сполучник чи частка»
- чотири практичні завдання та алгоритм визначення
Зміст презентації:
Самостійні й службові слова
Головна ідея сформульована коротко: службові слова не називають, а з’єднують. Самостійні слова називають предмети, ознаки й дії та є членами речення; службові не мають самостійного лексичного значення, не відповідають на питання і членами речення не бувають.
Це протиставлення — ключ до всієї теми, тому воно винесене на окремий слайд ще до розгляду кожної частини мови.
Прийменник
Прийменник виражає залежність слів у словосполученні: разом із відмінковою формою іменника чи займенника він передає просторові, часові, причинові та інші відношення — у школі, після уроків, через дощ.
За будовою прийменники поділяють на прості (в, на, до, без, через), складні, що пишуться разом (з-за, з-під, попід, надо), і складені з кількох слів (у зв’язку з, незважаючи на).
Сполучник і частка
Сполучник з’єднує однорідні члени та частини речення: сурядні сполучники поєднують рівноправні частини, підрядні приєднують залежну частину до головної. Розряди сполучників за значенням зведені в окрему таблицю.
Частка надає слову чи реченню додаткового смислового або емоційного відтінку чи служить засобом творення форм слова: не, ні, б, би, же, невже, тільки. Розряди — формотворчі, заперечні, питальні, вказівні, означальні й підсилювальні. Окреме порівняння допомагає не плутати сполучник із часткою: перший з’єднує, друга лише додає відтінку.
Правопис «не» і практика
Слайд «Увага» пояснює найпоширенішу помилку: «не» пишеться окремо, коли є протиставлення або заперечення дії (не читав, а слухав), і разом, коли слово без «не» не вживається (нездужати).
Чотири завдання відпрацьовують тему на реченнях: знайти службові слова й визначити розряд сполучника; відрізнити прийменник від префікса, вставивши між ним і словом інше слово; розкрити дужки з «не»; розподілити слова за розрядами. Завершує урок алгоритм із п’яти кроків для визначення службової частини мови.
Підходить для: учителів української мови 7 класу; для вивчення розділу «Службові частини мови», узагальнювального уроку, підготовки до контрольної роботи та повторення перед НМТ.
Схожі матеріали: Презентація «Прикметник», Презентація «Дієслово», Презентація «Займенник», Презентація «Апостроф».
Часті запитання
Які частини мови належать до службових?
Прийменник, сполучник і частка. Вигук до службових частин мови не належить — він стоїть окремо.
Чим службові частини мови відрізняються від самостійних?
Вони не мають самостійного лексичного значення, до них не можна поставити питання і вони не бувають членами речення.
Як відрізнити прийменник від префікса?
Між прийменником і словом можна вставити інше слово: з високої гори — з гори. Префікс є частиною слова, і вставити щось усередину неможливо.
Коли «не» пишеться окремо?
Коли є заперечення або протиставлення: не правда, а вигадка; не читав, а слухав. Разом «не» пишеться, якщо слово без нього не вживається: нездужати, ненавидіти.
Створіть своє перше завдання на урок прямо зараз. Це безкоштовно
