Трипільська культура — археологічна культура доби енеоліту, що існувала приблизно з 5400 до 2750 років до н. е. на території сучасних України, Молдови та Румунії. Її відкрив 1893 року археолог Вікентій Хвойка, а назву культура отримала від села Трипілля на Київщині. Трипільці будували мегапоселення на тисячі мешканців — перші протоміста Європи.
Презентація «Трипільська культура» — це урок історії України для 6 класу на 28 слайдів. Матеріал охоплює відкриття культури, мегапоселення, господарство й ремесла, кераміку та нерозгадані загадки трипільців, а завершується трьома вікторинами й трьома завданнями.
Презентація «Трипільська культура» охоплює:
- відкриття культури Вікентієм Хвойкою 1893 року
- походження назви від села Трипілля
- хронологію та територію поширення
- зв’язок із культурою Кукутень у Румунії
- кругове планування поселень
- Тальянки — найбільше відоме поселення
- господарство: землеробство, тваринництво, ткацтво
- гончарство й спіральний орнамент
- глиняні статуетки та їхнє значення
- загадки: спалення осель і зниклі поховання
Зміст презентації:
Відкриття і територія
1893 року археолог Вікентій Хвойка розкопав перші пам’ятки в Києві, а назву культура отримала від села Трипілля на Київщині. Відтоді пам’ятки знайшли на території сучасних України, Молдови та Румунії.
У Румунії ці старожитності називають культурою Кукутень — разом із трипільськими вони утворюють єдиний культурний комплекс, один із найбільших у доісторичній Європі.
Мегапоселення — перші протоміста
Трипільські поселення мали кругове планування: житла розташовували кількома кільцями навколо відкритого майдану. Найбільше відоме поселення — Тальянки: близько 450 гектарів площі, приблизно 2700 будинків і, за оцінками дослідників, від 15 до 25 тисяч мешканців.
Такі розміри дають підстави називати трипільські поселення протомістами — за кілька тисячоліть до появи міст у класичному розумінні. Для порівняння, звичайні поселення культури налічували лише кілька десятків жител.
Господарство і ремесла
Трипільці вирощували пшеницю, ячмінь і горох, розводили корів, свиней та овець, пряли нитки й ткали тканини. Гончарство було розвинене надзвичайно, хоча гончарного круга ще не знали — посуд ліпили вручну.
Візитівкою культури став розпис: хвилясті спіралі на грушоподібних і кратероподібних посудинах для зберігання зерна. З глини також ліпили схематичні жіночі фігурки, фігурки тварин і моделі жител; вважається, що жіночі статуетки символізували родючість і достаток.
Загадки трипільців
Дві загадки культури винесені окремими слайдами. Перша: трипільці спалювали власні оселі кожні 50–80 років, і причина цього ритуалу досі не з’ясована. Друга: попри десятки тисяч мешканців мегапоселень, масових кладовищ культури майже не знайдено.
Саме ці відкриті питання роблять тему цікавою для обговорення в класі — презентація пропонує учням висунути власні версії. Закріплюють матеріал три вікторини (хто відкрив культуру, як часто спалювали поселення, який орнамент типовий) і три завдання, включно з «правда чи ні».
Підходить для: учителів історії України 6 класу; для вивчення теми «Найдавніші землероби і скотарі на землях України», уроку-дослідження, тижня історії та повторення перед контрольною роботою.
Схожі матеріали: Презентація «Розстріляне Відродження», Презентація «7 чудес України і світу», Презентація «День Соборності України».
Часті запитання
Хто і коли відкрив трипільську культуру?
Археолог Вікентій Хвойка 1893 року, розкопавши перші пам’ятки в Києві. Назву культура дістала від села Трипілля на Київщині.
Коли існувала трипільська культура?
Приблизно з 5400 до 2750 років до н. е. — це доба енеоліту, тобто мідно-кам’яний вік.
Яке трипільське поселення найбільше?
Тальянки на Черкащині: близько 450 гектарів, приблизно 2700 будинків і, за оцінками, 15–25 тисяч мешканців.
Чому трипільці спалювали свої поселення?
Точної відповіді немає. Відомо, що оселі спалювали приблизно кожні 50–80 років, і причина цього ритуалу залишається однією з найбільших загадок археології.
Створіть своє перше завдання на урок прямо зараз. Це безкоштовно
